Периімплантит

Периімплантит – це захворювання кісткової тканини, що оточує імплантат. Відбувається спад кісткової тканини навколо шийки імплантату, та виникає ризик відторгнення дентального імплантату.

Причини периімплантиту

Однією з основних причин розвитку периімплантиту являється погана гігієна порожнини рота. Дуже часто по завершенні лікування (установки імплантату та протезування) пацієнти ігнорують рекомендації лікаря проходити регулярні профілактичні огляди та професійну гігієну мінімум 2 рази на рік. Щільний наліт (або бляшки) можуть накопичуватися у під’ясенній області коронок, що встановлені на імплантат – у результаті запущеного процесу розвивається інфекція, та починаються запальні процеси. Конструкція імплантатів така, що зубний наліт і камінь можуть утворюватися навіть швидше, ніж навколо «живих» зубів. Якщо пацієнт не приділяє цьому належної уваги, інфекція проникає глибше, заражаючи тканини, що оточують імплантат, у результаті чого, втрачаючи опору, він може відторгнутися.

Ще однією причиною периімплантиту являється застосування низкоякісних імплантаційних систем: низька якість титану та неправильний дизайн імплантату в таких системах. Важливо впевнитися, що клініка користується сертифікованим продуктом із клінічно підтвердженими результатами.

Розвиток периімплантиту також може бути обумовлений

• захворюваннями пародонту: пародонтит, пародонтоз, підвищене стирання зубів.
• системними захворюваннями: імунні та гормональні порушення, цукровий діабет тощо.
• шкідливими звичками: паління, надмірне зловживання алкоголем та наркотичними речовинами.
• лікарськими помилками: неповноцінна діагностика, неадекватна оцінка ризиків, порушення процедури імплантації, некоректний план лікування.

Симптоми периімплантиту

• поява почервонінь та набряки;
• кровоточивість в області імплантату;
• утворення кишені, з якої може виділятися гній;
• рухливість, відчуття, що «зуб хитається»;
• біль в області імплантату (не систематичний симптом, болю може й не бути);
• відторгнення імплантату.

Лікування периімплантиту – перший етап

Лікування периімплантиту, зазвичай, проводиться в два етапи та передбачує ліквідацію ясенного запалення та хірургічну обробку осередку запалення. На першому етапі лікування можуть бути виконані наступні процедури:

• проведення професійної гігієни порожнини рота;
• вектор-терапія;
• озонування;
• лазеротерапія;
• обробка антисептичними засобами.

Лікування периімплантиту – другий етап

• розріз (можливо, з застосуванням лазера) та відкидання періодонтального клаптя;
• видалення грануляційних тканин у кишені;
• очищення поверхні імплантату за допомогою спеціальних кюрет;
• ретельне промивання кишені;
• введення в кишеню кісткового матеріалу;
• ушивання рани;
• призначення антибіотиків та антисептичних полоскань.

Прогнозування та профілактика периімплантиту

Периімплантит може призвести до відторгнення імплантату і, як наслідок, до тривалого та дороговартісного відновлювального лікування. Тому пацієнт повинен уважно поставитися до вибору клініки, де проводяться такі операції, а також – дотримуватися рекомендацій лікаря щодо догляду за імплантатами.

Спеціалісти мережі клінік «Аванто» попереджують розвиток периімплантиту завдяки:

• застосування якісних імплантаційних систем зі світовим іменем;
• високій кваліфікації та значному досвіду хірургів, пародонтологів та ортопедів;
• застосуванню сучасних комп’ютерних методів 3D-планування імплантації зубів;
• впровадження системи диспансеризації пацієнтів із імплантатами.

Такі пацієнти завжди знаходяться під наглядом та повинні своєчасно проходити профілактичні огляди та процедури професійної гігієни мінімум 2 рази на рік.